Науково-дослідна робота кафедри

«Інтегральна оцінка серцево-судинної системи, функціональної активності нирок та печінки у хворих з артеріальними гіпертензіями та метаболічним синдромом» / термін виконання - 2021-2026 рр./

Керівник НДР: завідувач кафедри догляду за хворими та вищої медсестринськоі освіти, д.мед.н., професор  Ігор Плеш

Виконавці: к.мед.н., доцент Лілія Борейко, аспірант Ірина Марчук, здобувач кафедри Діана Григорець.

Медичний ефект. Вперше за даними добового моніторування АТ (ДМАТ) з високою вірогідністю вивчено інтегральний показник гемодинаміки середньодинамічний АТ (СДТ) за денний , нічний та добовий періоди у хворих на ЕГ ІІ ст. з різними варіантами циркадіанної структури АТ. Це дало можливість більш точно оцінити фізіологічний нирковий механізм « тиск- натрійурез» у хворих з різним добовим індексом : « Dipper», «Non dipper» та «Night picker». Виявлена закономірність порушень функціонування цього механізму: при зростанні параметра АТ у « не діперів» - ND та NP знижується добова екскреція Na як за рахунок добового діурезу так і добового натрійурезу. Розрахований коефіцієнт «пресорного натрійурезу» (КПН) за співвідношенням добової екскреції Na+ до середнього за добу динамічного АТ виявляє чітку відмінність у порівнянні цих груп між собою. Недостатня ефективність цього механізму у хворих – не діперів створює умови затримки у них іонів натрію, формування об’єм-залежного варіанту перебігу ЕГ. Використання діуретиків у таких хворих може, в певній мірі, сприяти відновленню співвідношення об’єму циркулюючої крові до ємності судинного ложа. Використання КПН у клінічній практиці антигіпертензивного лікування може оптимізувати індивідуальне дозування цих препаратів. Розроблена нами неінвазивна методика визначення артеріального та венозного тисків може одночасно оцінити окремі параметри як венозного так і артеріального тисків, оцінити іх співвідношення, залежно від структури циркадіанних ритмів.

Соціальний ефект. Результати досліджень можуть оптимізувати діагностичну та лікувальну тактику, покращити ефективність лікування, попередити прогресування захворювання та його ускладнення, покращити якість життя.

Економічний ефект. Скорочення витрат на діагностику та лікування можливих ускладнень - інфаркт міокарда та мозковий інсульт, оптимізація дози діуретиків, попередження ускладнень їх надмірного дозування.