Новини‎ > ‎

Блаженна Мати Тереза як праобраз сучасного медика-волонтера.

опубліковано 11 вер. 2014 р., 12:11 Віталій Смандич   [ оновлено 11 вер. 2014 р., 13:10 ]
Мати Тереза (Ангес Гонджа Бояджиу, 1910-1997 рр.) – католицька черниця, фундаторка Ордену милосердя, чернечої конкреції, що займається служінням бідним і хворим.

Вона народилася 27 серпня 1910 у Скоп’є (сучасна Македонія, у ті роки – Османська імперія) в албанській родині. У віці 12 років дівчинка вирішила стати черницею, у 18 вступила в конгрегацію лоретських сестер – ірландський католицький орден, що здійснював місіонерську діяльність в Індії.

Зростаючи під керівництвом матері Терези, доброчинні місії розповсюдили свою діяльність на інші країни. На порозі 70-х років мати Тереза здобула міжнародну відомість і визнання як заступниця злиденних і безпомічних. У 1979 матір Тереза була визнана гідною Нобелівської премії світу.

10 серпня 1946 року, подорожуючи під час відпустки до монастиря Лорето в Дарджілінгу, черниця Тереза відчула те, що вона охарактеризувала призванням у призванні: «Я повинна піти з монастиря й допомагати бідним, живучи їхнім життям».

7 жовтня 1950 року Тереза отримала дозвіл Ватикану заснувати конгрегацію, яка незабаром перетвориться в Доброчинні місії. У 1952 році вона відкрила перший притулок для людей при смерті у приміщенні, яке їй надало місто Калькута. За допомогою індійських властей вона перетворила покинутий індуїстський храм в Калігатський притулок для помираючих, де бідним надається безкоштовний догляд перед смертю. У 1982 році, під час облоги Бейруту, мати Тереза врятувала 37 дітей, що не могли вибратися з прифронтового госпіталю, порушивши угоду про тимчасове припинення вогню між армією Ізраїлю й палестинськими повстанцями. У супроводі працівників Червоного хреста вона пройшла крізь зону бойових дій до розбомбленого госпіталю й евакуювала юних пацієнтів.

Мати Тереза привозила допомогу голодним у Ефіопії, постраждалим від радіоактивного опромінення в Чорнобилі, жертвам землетрусу у Вірменії. В 1991 році вона вперше за багато років повернулася на батьківщину, відкривши Братський будинок місії доброчинності в Албанській столиці Тірані. До 1996 року під її керівництвом діяли 517 місій в понад 100 країнах світу.

Можливо сама Мати Тереза своєю діяльністю задала рівень існування благодійної допомоги у світі. Нині ми бачимо активність, котра з кожним роком зростає.

В Україні існує давня традиція суспільної праці, взаємодопомоги, піклування про ближнього. Осіб, які працювали у цій сфері, називали громадськими діячами, альтруїстами, доброчинцями, добровольцями тощо. Настали нові часи, і по-іншому стали називати таких людей – волонтери.

Волонтерство – одна із важливих рис активного та свідомого громадянина і чинник розвитку громадянського суспільства.

Волонтерський рух – доброчинна діяльність, яка здійснюється фізичними особами на засадах неприбуткової діяльності, без заробітної плати, без просування по службі, заради добробуту та процвітання спільнот і суспільства в цілому. Людину, яка добровільно надає безоплатну соціальну допомогу та послуги інвалідам, хворим, особам і соціальним групам, що опинилися в складній життєвій ситуації, називають волонтером

У Законі України «Про соціальні послуги» поняття «волонтер» трактується як фізична особа, яка добровільно здійснює благодійну, неприбуткову та вмотивовану діяльність, що має суспільно корисний характер.

Студенти та викладачі Буковинського державного медичного університету організовують та приймають участь у великій кількості благодійних акціях. 
            Волонтерська діяльність у стінах БДМУ є активним способом провести час, результатом якої є незамінна допомога у життєво важливих ситуаціях:

  • Студенти-медики проводять велику кількість інформаційно-профілактичних акцій серед мешканців Буковини та школярів, однолітків до різних тематичних днів.
  • допомагають малозабезпеченим дітям та сім’ям (придбання і доставка медикаментів, продовольчих, промислових товарів, книг, газет, журналів);
  • займаються прибиранням та упорядкуванням територій;
  • організовують дозвілля (імпровізовані концерти) тощо.
  • студенти та викладачі долучаються до вшанування пам’ятних дат, святкування державних та релігійних свят.

Упродовж останніх півроку у Буковинському державному медичному університеті актуалізувалася благодійна діяльність постраждалим під час Майдану, а також допомога військовослужбовцям котрі знаходяться у зоні антитерористичної операції. Загальна сума благодійних внесків викладачів та студентів складає більше 100 000 грн.

Можна стверджувати, що медики стають волонтерами за покликом душі. Професія медичного працівника не мислиться без милосердя, саме милосердя є основою совісті людини. Не можна стояти осторонь людської біди та самотності. Необхідно вселяти надію тим, хто її втратив, допомагати людині відчути себе потрібною, повернути їй радість життя.

Матеріал підготував: Віталій Смандич - викладач кафедри догляду за хворими та вищої медсестринської освіти БДМУ.

Comments